Технологія виробництва цегли
Вперше споруди із цегли почали будувати в незапам’ятні часи у Месопотамії. Приблизний початок використання цегли в будівництві – 18 000 років до н. е. І це тільки самі скромні оцінки вчених. За ці тисячоліття цегла стала просто незамінною, як при зведенні житлових приміщень, так і при будівництві виробничих баз та заводів. Основний інгредієнт цегли — глина.
Для виготовлення самої простої будівельної цегли потрібна піскувата глина. Її ще називають легко-сплавною, але вона часто містить у своєму складі грубі камені, вапняні домішки, гіпс, колчедан (міцний мінерал).
Глину із кар’єру закидають у спеціальні ями, її там розрівнюють рівними шарами і заливають водою. Залишають на кілька днів, а потім перевозять безпосередньо на завод для подальшої переробки. На заводі для очищення і переробки глини, часто використовують мокрі камені – мокрі «бігунки», як їх називають. Вони перемелюють глину, усуваючи грудки і згустки чужорідних речовин.
Потім глину подають до цегляного пресу стрічкового типу, який і відрізує ще сиру цеглу від глиняної стрічки. Власне, глиняна смуга – це і є цегла, а готова цегла – це просто обпалена і оброблена глина. Далі відрізана від основної стрічки сира цегла надходить у сушильну камеру. Камера закривається максимально щільно, щоб туди по можливості не проникало повітря. Це сприяє максимально швидкому і ефективному сушінні продукції.
Технологія виробництва цегли допускає випікання у звичайній печі, але це буде не такий довговічний матеріал. Попередня сушка необхідна для того, щоб матеріал не був таким крихким. На невеликих заводах допускається природна сушка, але цей процес займає багато часу, так що на великих виробництвах використовують тільки штучну сушку сировини. Для цього застосовують тепло від відпрацьованих газів або ж димовий газ.
Температура в середньому досягає +4000С. Температура сушіння піднімається поступово, щоб не пошкодити сиру глину. Нагрів, до того ж, проводиться в дуже вологому повітрі та під впливом вентиляторів.
Наступна стадія виготовлення цегли – випалювання висушеної сировини. Для випалювання найчастіше використовуються кільцеві печі, а в останні роки стали використовувати й тунельні. Стандартна температура випалювання становить +10000С. В залежності від бажаного виду цегли: температура піднімається швидко і тримається недовго, а потім починає спадати задовго до стадії «спікання» цегли; або піднімається поступово, а знижується досить швидко.
Чим сильніше випалювання, тим темніший і насичений колір готового виробу. Це означає, що цеглу “запікали” практично до стадії спікання. Слабке випалювання дає блідо-рожеве забарвлення. Середнє (нормальне) випалювання дає червоний колір.
Потрібно знати про те, що на сьогодні слабке випалювання — це застосування нових технологій, а не брак у роботі, що неодмінно надасть якісний матеріал для будівництва будинку.
