Клей для шпалер – приготування і норми витрат

Клей для шпалер - приготування і норми витрат

Клей для шпалер найчастіше купується одночасно із самими рулонами шпалер. Знаючи тип основної поверхні і особливості шпалер, вибрати оптимальний (відповідний) клейовий склад не особливо складно. Крім того, у професійних будмаркетах є грамотні консультанти, які здатні зрозуміло прояснити незрозумілі моменти і порадити щось конкретне.

Правильний вибір – це справа важлива, однак уміння грамотно користуватися також є значущим фактором. Саме питанню застосування шпалерного клею присвячена ця стаття.

Витрата клею для шпалер

Більшість компаній наносять на упаковку своєї продукції інформацію про приблизну витрату клейового складу, проте, такі дані не відповідають реаліям. Справа в унікальності кожного випадку застосування матеріалу. Певні умови можуть суттєво збільшити або зменшити кількісну витрату клейової маси, тому можливі деякі невідповідності із заявленою в інструкції витратою.

Типова належність шпалер – суттєвий момент, який потребує приватної уваги перед початком розведення матеріалу теплою водою. Чим щільніше структура і вага у шпалерних полотен, тим клейова маса повинна бути густішою.

Невелика хитрість! У цій ситуації можна знизити робочу витрату фіксувальної речовини за умови правильно виробленої підготовки стінної поверхні. Приблизно скоротити витрату на третину можна так:

  • використання двошарової ґрунтувальної обробки замість одноразового нанесення;
  • застосування всіх матеріалів одного виробника.

Структура основної поверхні – особливості матеріалу, на якому виконується клейка шпалер (бетон, дерево, гіпсокартон тощо). Це в деяких випадках серйозно позначається на витратності клейової маси. Наприклад, шорсткі і пористі поверхні мають потребу в більшому обсязі фіксатора, на відміну від щільних і гладких аналогів.

Проаналізуємо найбільш ймовірні витрати клею (стосовно до вінілових шпалер)

1. Коли поверхня потребує виконання попередньої ґрунтовки, суміш (у сухому вигляді) розводиться підігрітою водою, в співвідношенні 1:40. Така пропорція виходить при розчиненні стандартної пачки (300 грам) речовини в ємності з 12 літрами води. Отриманої кількості клею вистачить на повноцінну ґрунтовку приблизно 100 квадратних метрів бетонне-цегляних стін.

2. Для здійснення поклейки структурних, текстильних або вінілових шпалер потрібна досить густа клейова маса. Сухий порошок фіксатора (300 грам) потрібно ретельно розвести підігрітою водою (6,0 літрів) – пропорція 1:20. Приготовленої кількості суміші буде достатньо для ретельної обробки приблизно 37-40 кв. метрів.

3. Тонкі, легкі шпалери можна поклеїти не настільки густим клеєм. Можна 300 грамову пачку розвести у дев’яти літрах води, в пропорції 1:30. Отриманий обсяг, при грамотному нанесенні, покриє 47-50 кв. метрів робочої поверхні.

Принципи використання шпалерного клею

По суті, процес поклейки шпалер складається з ряду послідовних стадій:

  • підготовка поверхні;
  • приготування клейової суміші;
  • обклеювання стін шпалерним матеріалом.

Розглянемо докладніше тонкощі цих необхідних етапів.

Готуємо основну поверхню

Насамперед стінну поверхню необхідно ретельно підготувати. Позначений фронт робіт складається з комплексу дій.

1. Видалення старого покриття до міцної основи (штукатурка, цегла, бетон тощо). Старі шпалери необхідно старанно розмочити чистою водою і зі скребти шпателем. Кахельна плитка зазвичай збивається, а фарба видаляється за допомогою відповідного активного розчинника.

2. Розрівнювання поверхні – ретельне забивання тріщин, щілин та інших дефектів пастоподібною штукатуркою, а випуклі частини знімаються молотком або компактним вибійником. Після виконаних маніпуляцій виконується грубе полірування наждачним папером. Потім поверхня прочищається від усіх забруднень, вирівнюється шпаклівкою і повторно зачищається шкіркою, але вже дрібнозернистого типу (Р140–Р170).

3. Ґрунтовка стін – це обов’язкова процедура, необхідна для зміцнення структури основи, підвищення зчеплення з клеєм, зниження його витрат і так далі. Для цієї мети рекомендується використовувати клей, який буде згодом закріплювати на поверхні шпалерні аркуші.

4. Адекватне просушування нанесеного складу ґрунтовки. Як правило, на це йде близько чотирьох годин.

Як розводити шпалерний клей?

Розводять клей для шпалер очищеною водою, дотримуючись вказівок в інструкції, що додається до нього.

Послідовність дій найчастіше така:

  • у глибоку ємність (пластикову або емальовану) наливають потрібний об’єм води;
  • засипання гранул клею малими порціями в тару з водою. Розчин потрібно ретельно перемішувати.
  • витримування клею 15-20 хвилин, до завершення гомогенізації густого розчину;
  • заключне перемішування маси, після якого вона буде повністю готова до початку оздоблювальних робіт.

Увага! Якщо використовувати холодну воду, час перемішування і готування клею збільшиться вдвічі. Коли для розчинення береться нагріта вода, порошковий концентрат розчиняється практично миттєво, але з’являється ризик утворення грудочок-згустків. В останньому варіанті буде потрібне невпинне помішування суміші до повного розчинення.

Проводити якісне розмішування найзручніше будівельним міксером або дрилем з міксер-насадкою (при повільному швидкісному режимі). Коли аналогічних інструментів немає, підготовлювану масу можна легко помішувати відповідною паличкою, або наприклад, пластиковою трубкою.

Увага! Клейову масу дуже зручно готувати в парі з помічником – хтось насипає гранульований порошок, а другий – безперервно перемішує склад!

Обклеювання стін шпалерами

Після підготовки поверхонь стін і розведення клейового складу, можна братися за наклейку шпалер. Весь процес такої обробки нескладний і в основному полягає:

  • точний крій матеріалу;
  • акуратне нанесення клею;
  • перенесення і наклеювання покритих клеєм аркушів на стіни.

Однак існує ряд нюансів, дотримання яких необхідне для якісного виконання обробки.

1. Якщо застосовуються паперові (тонкі) шпалери, то клейовим розчином необхідно покривати тільки стінну поверхню. Такий тип шпалер мочити при поклейці не можна, інакше листи будуть розриватися і лопатися при маніпуляціях. Всі інші різновиди шпалер також підлягають покриттю шаром клею.

2. Ефективніше і зручніше намазувати клей малярським валиком або плоскою широкою щіткою. Під час нанесення важливо опрацювати кожну ділянку шпалерної смуги, щоб не залишалося сухих частин.

Увага! Більшість сучасних клеїв набувають рожевий або блакитний відтінок після розчинення. Це допомагає візуально контролювати добротність обробки тильної сторони аркушів. Колір після висихання повністю пропадає.

3. Після нанесення клею на стіну і на поверхню шпалер слід почекати потрібний час (приблизно 5 хвилин).

4. Час повноцінного висихання наклеєних шпалер безпосередньо залежить від типу матеріалу:

  • паперові – 10-12 годин;
  • вінілові та флізелінові – 22-25 годин;
  • скло-шпалери і покриття під фарбування – не менше 32 години.

5. Ніяк не можна прискорювати процес просушування (вентиляторами, відкриванням вікон тощо) інакше декоративний матеріал відійде від поверхні, місцями деформується.

Висновок

Правильний вибір і грамотне використання клею для шпалер це два основних фактори, які забезпечують якість проведеної роботи.

Необхідно завжди уважно стежити за відповідністю шпалерного матеріалу і клейової речовини для якісної фіксації.

Мітки:
2 Comments

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *