Поради з монтажу електропроводки дерев’яного будинку

Монтаж електропроводки дерев’яного будинку – справа надзвичайно відповідальна, адже всім відомо, що деревина, з якої зведені стіни та перекриття є матеріалом пожежо-небезпечним. Судячи за статистичними даними, більшість пожеж у дерев’яних будинках відбувається через порушення правил улаштування електропроводки.
Які основні моменти слід врахувати, щоб виконаний монтаж електропроводки в дерев’яному будинку не сприяв підвищенню його пожежо-небезпеки? Для монтажу електропроводки слід використовувати виключно негорючий кабель. Матеріали, з яких виготовлені кабель-канали також повинні бути негорючими. Для електропроводки дерев’яного будинку слід використовувати тільки кабелі з мідними струмо-провідними жилами, застосовувати для з’єднання елементів тільки затискачі або клеми, але ні в якому разі не скручування.
В залежності від того, який тип проводки обрано, відкритий чи прихований, буде залежати подальший вибір матеріалів, та тип монтажу. Перевагу прихованому типу проводки слід віддати в тому випадку, якщо стіни будуть мати декоративне покриття, наприклад із вагонки, брусу, гіпсокартону. Для прокладки кабелю в такому випадку може використовуватися лише металева труба. Загальними правилами категорично заборонено використовування в цих цілях металевих рукавів.
У товстостінні металеві труби слід поміщати всі переходи проводів між стінами. Усі труби, по яких прокладена електропроводка в будинку, слід об’єднати і виконати єдиним контуром заземлення. Всі точки з’єднання труб в розподільниках слід обробити герметиком. Це запобігає можливості виникнення протягу всередині труб і надходження в них повітря.
Також слід розмістити на розподільному щитку пристрої захисного відключення, які дозволять знеструмити у разі необхідності весь будинок. Для захисту від перевантажень мережі і коротких замикань встановлюють автоматичні вимикачі (16А або 25А).
Монтаж відкритої електропроводки в будинку
Прокладати електропроводку відкритим способом буде потрібно в тому випадку, якщо конструкція стін не дозволить приховати дроти в нішах. Для прокладки кабелю зазвичай використовують ролики-ізолятори, які розміщуються в кабель-каналі або електротехнічному плінтусі, виготовленому із негорючого матеріалу. Позитивним моментом цього способу монтажу є простота конструкції, наявність постійного доступу до проводів, можливість вносити необхідні зміни (додавати розетки тощо).
Електротехнічним називають звичайний плінтус, який має всередині дроти. При використанні такого плінтуса не буде необхідності розміщувати на стінах короби, канали або просто дроти. Для монтажу відкритої проводки застосовують багатожильний мідний кабель, що має ПВХ ізоляцію, або обплетення негорючою рідиною. Кріплення проводиться на спеціальні ролики, таким чином, щоб провід знаходився на відстані не меншій ніж 10 мм від стіни.
Цей спосіб більш раціонально застосовувати в технічних приміщеннях, гаражах, підсобних приміщеннях. Також для монтажу відкритої проводки слід використовувати кабелі, що мають негорючу ізоляцію.
Дякую, корисно викладено матеріал…