Як гарантовано захистити конструкцію від цвілі?

Як гарантовано захистити конструкцію від цвілі та грибка?

В останні роки широкі масштаби придбала проблема цвілевої поразки покрівельних, а також стінових конструкцій і підлоги, виконаних за багатошаровою технологією, із застосуванням комплексу паро, гідро і теплоізоляційних матеріалів.

Основною причиною даної проблеми є намокання матеріалів із-за протікання (наприклад, при неякісному монтажі врізних конструкцій мансардних вікон, підвіконних відливів, козирків тощо) або через утворення конденсату і неминучою експлуатаційною вологістю в волокнистих утеплювачах, нестійких до впливів такого характеру.

Якщо в першому випадку рішення проблеми досить очевидно: слід якісно виконувати монтаж конструкцій, то в другому випадку проблеми виникають не тільки на готових об’єктах, але і в процесі будівництва, попереднього складування не вологостійких матеріалів на об’єкті та експлуатації споруди.

В ході комплексу будівельних і опоряджувальних робіт, особливо в холодну пору року, часто виникає ситуація, коли відсутній контроль вологості повітря і немає належного просушування. У результаті цього навіть відносно тепле вологе повітря здатне наситити вологою нестійку систему теплоізоляції.

Волога легко акумулюється в ватяних утеплювачах за рахунок природного сорбційного ефекту (разом з повітрям, що «гуляє» через так званий «дихаючий утеплювач»), а також за допомогою відомого явища капілярного всмоктування. Потрапляючи в товщу «пирога» і швидко конденсуючись, стимулюються вже незворотні процеси, що руйнують систему теплоізоляції і завдають шкоди всьому спорудженню.

Чи є гарантія захисту конструкцію від цвілі?

Очевидно, що утворення конденсату призводить до розвитку колоній цвілі на всіх конструкціях, що піддаються навіть незначному зволоженні. Строки виникнення колоній з розвиненим споро-ношенням — від 5 до 7 днів з початку намокання.

Важливо розуміти, що гриби можуть розвиватися не тільки на субстратах, які вони розкладають («з’їдають»), але і на будь-яких поверхнях, навіть у краплях конденсату. Тому частину матеріалів можна віднести до біо-розкладаних: грибна поразка на них призводить до зміни властивостей і втрату міцності структури (необоротне біо-пошкодження).

Інші матеріали служать просто матрицею — сприятливим середовищем для росту грибів (наприклад, не вологостійкі волокнисті утеплювачі). Після механічного видалення біо-обрастання з поверхні таких матеріалів сам утеплювач залишається без видимих пошкоджень. Однак за рахунок цієї властивості масштаби біо-поразки найчастіше приймають вражаючий характер.

Плісняві гриби здатні розвиватися на широкому колі матеріалів, особливо на тих групах утеплювачів, які акумулюють вологу. Як наслідок — у таких волокнистих теплоізоляційних матеріалах можуть успішно розвиватися дерево-руйнівні (домовики) гриби, з високою швидкістю розкладання деревини (корозійна, деструктивна та інші види гнилі).

Розвиток грибів-біодеструкторів безпосередньо залежить від вологості матеріалів. Біо-враження відбувається в першу чергу при тривалому намоканні матеріалів. Наприклад, при капілярному всмоктуванні, протіканні або систематичному утворенні конденсату і навіть за рахунок природних сорбційних ефектів.

Франсуаза Дромер, доктор медицини, професор Інституту Пастера (Франція): «Грибки частіше всього розвиваються у вологому і теплому середовищі».

На жаль, в будівельній практиці поки не розвинені спеціальні технологічні протоколи виробництва робіт, спрямовані на мінімізацію ризику ураження пліснявою, а у будівельників в цьому питанні відсутня елементарна грамотність. Даний ризик часто недооцінюється або зовсім не враховується.

Тим не менш ефективність комплексу заходів щодо запобігання ураження (не тільки обробка антисептиками, але і грамотне проведення робіт) набагато вища, ніж ефективність прийняття заходів щодо усунення виниклих проблем.

Важливо пам’ятати, що обробка біоцидними препаратами (популярними в будівельних гіпермаркетах просоченнями) аж ніяк не є гарантією того, що цвіль не виникне на матеріалах. Справа в тому, що в цілях безпеки всі дозволені до застосування біоциди мають відносно невисоку токсичність і вимиваються з матеріалу при систематичному попаданні вологи (від протікання, конденсату), їх концентрація падає — і матеріал уражається майже так, як якщо б він нічим не був оброблений.

Затвердження виробників деяких біо-захистних препаратів про те, що ці засоби — «невимиваємі», як правило, далекі від реальності. Дотримання протоколу виробництва монтажних робіт, а також застосування сучасних (з нульовим водопоглинанням і, як наслідок, гранично біостійких теплоізоляційних матеріалів) дозволяє мінімізувати ризики біопоразки об’єкта. Адже неефективний шар теплоізоляції — одна з головних причин утворення цвілі.

У нашій практиці ми часто зустрічаємося з ситуаціями, коли багато будівельників недооцінює масштаб і значимість проблеми цвілевої поразки, вважаючи, що це не більш ніж «нешкідливий», «естетичний» дефект. Однак це зовсім не так.

По-перше, масова пліснява поразка на конструкціях призводить до потрапляння спор грибів в повітря, що вкрай небезпечно для здоров’я людей (твердження засноване на Санітарно-епідеміологічних правилах). Контакт зі спорами цвілі викликає у людей алергію, дерматити, бронхіти, а також, в деяких випадках, глибокі мікози внутрішніх органів, що загрожує летальним результатом.

Але і це — лише частина проблеми. Уражені частини споруди служать джерелом зараження для всієї будівлі в цілому, так як спори легко розносяться з повітрям по всіх поверхах. Крім нестійкого шару теплоізоляції покрівлі або фасаду, поразка починає розвиватися і на оздоблювальних матеріалах.

І в цьому випадку видалити її можна тільки шляхом повного демонтажу небезпечного, насиченого вологою, волокнистого, теплоізоляційного шару та інших уражених матеріалів, оскільки поверхнева обробка антисептиками ефективна на малій глибині: до 0,3— 0,5 см. А це значить — необхідний демонтаж усієї конструкції!

Також важливо розуміти, що спори грибів алергенні в будь-якому стані, у тому числі навіть будучи мертвими. Справа в тому, що їх алергенність пов’язана з наявністю певних хімічних сполук в клітинних стінках грибів (хітин, бета-глюкан тощо).

Тому, навіть якщо знищити гриби антисептиком (біоцидом), все одно потрібно механічно очищати від їх спір всі поверхні, що найчастіше на практиці можливо лише шляхом повного демонтажу заражених конструкцій.

Масову плісняву поразку на стадії глибокого проникнення в товщу субстрату слід ліквідувати лише шляхом видалення ураженого матеріалу (наприклад, заражений ватний утеплювач і пов’язані з ним системи), що зафіксовано в будівельних правилах: «Захист будівельних конструкцій від корозії.

Крім цього, слід знати, що масову плісняву поразку, розвинуту за короткий термін в шарах волокнистої теплоізоляції покрівельного «пирога», або в товщі стіни підлоги, вже неможливо усунути ніяким іншим шляхом (ні біоцидом, ні механічно), крім як демонтажем покрівлі або фасадних конструкцій та утилізацією більшої частини уражених матеріалів.

Це має на увазі колосальні фінансові і тимчасові втрати. На цій стадії застосування будь-яких біозахистних покриттів, на жаль, виявляється малоефективним.

Таким чином, основною умовою і гарантією, що попереджають розвиток цвілі, є грамотний вибір волого і біостійкого теплоізоляційного матеріалу як здорової, безпечної і стабільно ефективної начинки будь-якого конструктиву.

Далі про освітлення садової ділянки.


6 коментарів

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *