Утеплення стін будинку

Від теплоізоляції стін залежить, наскільки ефективним буде опалення в будинку. Можна витрачати купу грошей на газ чи електроенергію, а можна подбати про утеплення будинку і заощадити на енергоносіях. Існує кілька варіантів утеплення стін ззовні:

• можна приклеїти теплоізолятор на стіну і заштукатурити;
• можна побудувати трьохшарову невентильовану стіну;
• застосувати технологію вентильованого фасаду.

Утеплення стін мінватою – найпопулярніший спосіб покращення термоізоляції стін будинку, також з цією метою використовується пінопласт, пінобетон, екструдований пінополістирол, пінополіуретан, базальтові плити та целюлозні теплоізолятори. Основні відмінності між всіма цими матеріалами полягають у вологостійкості, паропроникності та теплопровідності. Перші два параметри потрібно підбирати відповідно до кліматичних умов для того, щоб надійно захистити стіни від вологи. Теплопровідність важлива для того, щоб розрахувати необхідну товщину термоізоляційного матеріалу, а отже зрозуміти, який саме матеріал доцільно використовувати. Для того, щоб утеплити стіни, потрібно спочатку очистити від бруду і вирівняти їхню поверхню, проґрунтувавши всі перепади рівнів. Після цього встановити сітку-каркас, на яку можна буде орієнтуватися під час монтажу. Якщо обраний матеріал потрібно покласти в два і більше шарів, то треба почекати, поки висохне один шар, а вже тоді переходити до наступного. Стики між листами потрібно ретельно проклеїти штукатурною стрічкою. Після утеплення стіни штукатурять чи облицьовують цеглою, вагонкою тощо.

Утеплення стін будинку із середини застосовується переважно в тих випадках, коли неможливо змонтувати додаткову теплоізоляцію зовні, наприклад, якщо фасад будинку становить культурну цінність, управління архітектури не видасть дозвіл на зміну його зовнішнього вигляду. Проте в деяких сучасних будинках можливість утеплення зсередини закладена в самому проекті, і в цьому випадку утеплення зсередини, звичайно ж, теж буде ефективним. Якщо температура в приміщенні є занадто низькою, а можливість утеплення передбачена в проекті, то потрібно просто підсилити існуючу теплоізоляцію, додавши ще один або більше шарів того матеріалу, який уже був використаний з цією ж метою при будівництві. Головна проблема утеплення зсередини полягає в тому, що сама стіна при ньому не стає теплішою, а навпаки починає промерзати ще більше. Внаслідок цього, точка роси наближається до поверхні стіни, або і переноситься безпосередньо на неї, а конденсат сприяє руйнуванню стіни і погіршенню захисних якостей теплоізолюючого матеріалу. Найбільше від цього негативного ефекту страждають цегляні стіни. Слід обирати матеріали з якомога нижчою паропроникністю, без жодних швів і стиків, щоб повітря не проникало в простір між теплоізолятором і стіною, а конденсат не надходив в приміщення.

Отже, для утеплення стін зсередини приміщення стіна повинна бути:

• максимально сухою;
• необхідно мінімізувати паропроникність і максимізувати вологостійкість;
• шар термоізолятора має бути суцільним, без стиків і швів.

Єдиним універсальним рішенням, яке відповідає всі переліченим критеріям, є будівництво ще однієї стіни всередині приміщення, так, щоб між зовнішньою і внутрішньою стінами був теплоізоляційний матеріал або повітряний зазор. Однак, це призведе до істотного зменшення корисної площі приміщення, так можна втратити до 5-7 квадратних метрів. Використання пінополіуретану дозволяє створити гідростійкий бар’єр з відмінними теплоізоляційними властивостями. Пінополіуретан являє собою пінну рідину, яка досить швидко твердне, тож щоб сформувати рівну поверхню потрібної товщини доведеться використовувати опалубку, щоб розбити заповнюваний простір на частини та заливати їх по черзі, при цьому доведеться обійтися без каркасу, бо дерев’яні чи металеві елементи проводять холод і вологу. Після того, як сформовано всю поверхню теплоізоляційного шару, необхідно встановити додатковий захист від пари і вологи, для цього до підлоги і сусідніх стін герметиком прикріплюють поліетиленову плівку. Оскільки пінополіуретан – матеріал з відносно низькою густиною і міцністю, то він не витримує оштукатурювання та фінішного облицювання, але цю проблему можна вирішити, звівши додаткову гіпсокартонову стінку так, щоб вона трималася на каркасі, який кріпиться до сусідніх стін, підлоги і стелі. В цьому випадку точка роси буде розташована на стику між стіною і пінополіуретаном, а оскільки повітря туди майже не надходитиме, то і конденсат утворюватися не буде. Ще одним варіантом утеплення приміщення зсередини є подвійна стіна з використанням теплої підлоги в якості бар’єру. В цьому випадку, нагрівальні елементи монтують на поверхню зовнішньої стіни. В цьому випадку обігрів варто вмикати лише при сильних морозах, щоб прогріти внутрішню поверхню стіни так, щоб точка роси змістилася в її середину. Другу стіну, зроблену з гіпсокартону, можна без проблем обробити так, як цього вимагає запланований дизайн інтер’єру. Недолік такого варіанту в тому, що він не дуже сильно знижує витрати на обігрів.

Також, для утеплення стін в середині приміщення іноді застосовують пінополістирол. При використанні цього матеріалу особливої уваги потребує монтаж. Пінополістирол являє собою матеріал досить високої густини, який продається в формі рівних гладеньких листів розміру 100х50 або 100х100, тож так чи інакше, а повністю уникнути стиків при його використанні не вдасться. Для того, щоб досягти герметичності теплоізолюючого шару, потрібно якнайближче підігнати листи між собою та нанести герметик на бокові поверхні сусідніх листів. Перед тим, як нанести клейкий розчин, варто застосувати спеціальний перфоруючий валик, завдяки чому розчин буде краще утримувати матеріал. Також, при такому способі кріплення необхідно додатково вирівняти стіну. Найкраще використовувати спеціальні суміші, які створюють гідроізолюючий шар. Також доведеться відмовитися від звичних анкерних кріплень, які застосовуються для пінопласту, адже при їх використанні розгерметизовуються місця встановлення кріплень. Коли спосіб утеплення вибрано, а вартість матеріалів пораховано, можна переходити до купівлі матеріалів і початку монтажу. Роботи по утепленню будинку можна проводити лише в період, коли температура повітря висока, а відносна вологість низька. Стіну потрібно якнайкраще просушити, а найкраще зробити це за допомогою обігрівача чи теплової гармати, які дозволять знизити вологість повітря до мінімуму. Перед початком власне робіт, потрібно привести стіну в нормальний стан, тобто зняти з неї шпалери, фарбу, елементи декору тощо. Поверхню стіни треба почистити за допомогою віника чи пилососа. Потім потрібно обробити стіну антисептичними засобами, аби знищити грибки і плісняву, а тоді проґрунтувати ґрунтовкою глибокого проникнення. Після кожної з цих операцій стіна має добре просохнути. Для такої роботи найкраще підійде ґрунтовка глибокого проникнення. Якщо використовуються нагрівальні елементи, то потрібно поштукатурити і вирівняти стіну, використовуючи розчини з додаванням гідрофобізаторів, також підійдуть спеціальні готові суміші для ремонту басейнів і ванних кімнат. Якщо величина перепаду рівня перевищує 10мм, то доцільно застосувати метод штукатурення з використанням маяків. Після нанесення, шар штукатурки потрібно лишити висихати на кілька днів, щоб він набув міцності. Потім потрібно обробити стики гідроізоляційним розчином і можна прикріпляти сам теплоізоляційний матеріал, якому також потрібно дати висохнути, після чого можна переходити до монтажу гіпсокартонової стіни, лишаючи між цією стіною і тепло ізолювальним матеріалом зазор в 2-5 см.

Утеплення стін будинку потребує затрат часу та зусиль, однак дозволить мешканцям насолоджуватися комфортною температурою в приміщенні, не переплачуючи за електроенергію чи газ. Зовнішнє утеплення приміщення є простішим та ефективнішим, але бувають випадки, коли його не можна застосувати. В таких випадках можна утеплити будинок зсередини, що потребує ретельного вибору оптимального теплоізоляційного матеріалу і чіткого додержання технології, проте теж дає досить непоганий результат.