Гіпсокартонові стіни: використання, монтаж, кріплення

Гіпсокартонові стіни - технологія кріплення.

Стіни чи перегородки з гіпсокартону використовуються тоді, коли потрібно перепланувати приміщення. Популярність гіпсокартону зумовлена тим, що цей матеріал не є надто складним у використанні, і навіть без допомоги професіоналів, можна встановити гіпсокартонові стіни у себе в будинку чи в квартирі. Технологія формування гіпсокартонових стін має свої особливості, на які потрібно звертати увагу для того, щоб результат був надійним і довговічним. Починається монтаж гіпсокартонових стін зі встановлення каркасу, для якого використовується спеціальний металевий профіль.

Профіль для гіпсокартону, ціна якого залежить від того, з якого металу він виконаний, має багато пристосувань для монтажу. Як правило, використовується профіль двох розмірів:

  • менший – для формування безпосередньо тої основи, на якій кріпиться гіпсокартон;
  • більший – для побудови загального каркасу стіни.

Для формування стіни шириною 50 – 100 мм цих двох профілів буде достатньо, а для ширших стін, в середині яких будуть проводитись комунікації, знадобиться ще додатковий опорний профіль. Для того, щоб закріпити профіль стіни в каркас, потрібно скористатися прямим підвісом. Елементи скручують за допомогою саморізів з наконечниками типу «свердло», а також саморізів для кріплення гіпсокартону до металу. Для того, щоб закріпити весь каркас, знадобляться пластикові дюбелі. Товщина листа гіпсокартону має становити 12,5 мм, з боків листа має бути широка фаска. Якщо потрібно встановити гіпсокартонову стіну в приміщенні з високою вологістю, наприклад на кухні чи в ванній, то треба скористатися спеціальним вологостійким гіпсокартоном. Відрізнити вологостійкий гіпсокартон від звичайного легко: перший має зелений колір, а другий – сірий.

Для кріплення гіпсокартону і встановлення каркасу знадобляться наступні інструменти:

  • рівень (80 або 120 см);
  • висок;
  • рулетка;
  • волосінь;
  • мотузка;
  • реверсний дриль чи шуруповерт;
  • перфоратор;
  • будівельний ніж;
  • ножиці по металу;
  • тертка для гіпсокартону.

Підлога і стіни, до яких буде кріпитися нова стіна, мають бути на завершувальній стадії перед фінішною обробкою: стіни мають бути оштукатурені, стяжка на підлозі має бути готова. Спочатку на підлозі потрібно зробити розмітку розташування майбутньої гіпсокартонової стіни. При цьому, слід врахувати, що зовсім прямих кутів між стінами майже не буває в сучасних будинках, іноді відстань між стінами з різних боків може відрізнятися на кілька сантиметрів. Тож при нанесенні розмітки для майбутньої стіни треба прив’язуватися не до однієї з уже існуючих, а до обох паралельних стін. У випадку, якщо потрібно не тільки встановити одну нову гіпсокартонову стіну, а і обшити гіпсокартоном вже існуючі стіни, то спочатку встановлюється каркас для обшивки таким чином, щоб максимально вирівняти кути, а потім вже при відносно рівних кутах робиться розмітка під нову стіну. При нанесенні першої лінії розташування стіни слід врахувати, що по ній буде рівнятися лише профіль, а не сама стіна: до цієї лінії потрібно додати ще товщину гіпсокартону, шар шпаклівки та обробки. Після того, як лінія нанесена на підлогу, вона переноситься на стелю та стіни за допомогою виска або лазерного рівня. Монтаж всіх профілів здійснюється з використанням потовщеної стрічки.

За запитом «стіни з гіпсокартону-фото» в інтернеті можна знайти безліч зображень гіпсокартонових стін, які виглядають ідеально рівно. Гіпсокартонові стіни - монтаж, влаштування, кріплення.

Досягти такого результату достатньо просто, потрібно лише правильно встановити горизонтальні направляючі профілі та вертикальні опори. Спочатку профілі прикріплюються до стелі чи підлоги. Робиться це за допомогою дебелів та ударних саморізів на краях та через кожні півметра. Потім кріпляться стійки-опори по кутках. Такі ж стійки потрібно встановити в місцях, де будуть отвори для дверей та вікон. Профілі краще кріпити спочатку до нижньої направляючої, а вже потім до верхньої, слідкуючи, щоб вони йшли чітко вертикально, за допомогою виска. При монтажі вертикальних опор потрібно ретельно стежити за тим, щоб відстань між ними становила рівно 600 мм, а відстань від стіни до першої опори – 550 мм. Обов’язково потрібно перевіряти вертикальність встановлення профілів. Для позначення верхньої лінії отвору для дверей та горизонтальних граней отворів для вікон використовується звичайний направляючий профіль. Для цього потрібно відрізати шматок профілю довший на 30 см за ширину отвору. Там, де знаходяться бокові вигини, потрібно поставити розмітку на відстані 15 см від країв, таким чином відстань між мітками буде дорівнювати ширині отвору. З боків профіль потрібно зрізати під кутом 45 градусів зі сторони краю профілю в напрямку поставленої мітки і так до основи профілю. Після цього краї профілю треба загнути і вийде П-подібна конструкція. Отриманий «півфабрикат» треба одягти на опори та підняти на необхідну висоту. Краї профілю прикручуються до опор за допомогою саморізів. Після того, як монтаж каркасу успішно завершено, можна переходити до кріплення на цей каркас безпосередньо гіпсокартону. Розміри гіпсокартонових листів є стандартними: бувають листи 1200х2000 мм, 1200х2500 та 1200х3000 мм. Оскільки стелі в приміщеннях зазвичай мають висоту 2750 мм, то висоти одного листа може виявитися недостатньо, в таких випадках доводиться додавати зверху невеликі смуги гіпсокартону. З першого листа, який прилягає до краю існуючої стіни, краще зняти бокову фаску, урізавши стрічку товщиною у 50 мм.

Гіпсокартон вологостійкий, ціна якого дещо вища за ціну звичайного, краще купувати у форматі 1200х3000 мм, адже інакше доведеться думати над тим, як зробити так, щоб у стик між основним листом і верхньою смужкою не потрапляла волога. Для того щоб різати листи гіпсокартону використовується простий будівельний ніж, в якому можна міняти леза. Лист треба розмістити на твердій поверхні для того, щоб лінія розрізу була рівною. Лінію наносять олівцем, після чого ножем надрізують верхній шар картону. Потім лист пересувають на край опори, і акуратно переламують по цій лінії. Після того, як лист повертають на вихідну позицію, його перевертають на ребро і згинають. Картон з іншого боку також надрізають, але не наскрізь. Потім лист знову переміщують до краю опори, і лише тоді можна сколоти його остаточно. Для того, щоб зазор потім можна було якісно закрити шпаклівкою, на обрізаному краї листа слід сформувати скісну фаску з нахилом приблизно 22,5 градусів. Для цього використовується рубанок для гіпсокартону. Також потрібно зробити фаску і на тому краї листа, який буде прилягати до гіпсокартонової смуги, яка розташована вище чи нижче за лист. Для того щоб закріпити листи гіпсокартону до металевого каркасу, потрібно скористатися саморізами 3,5х35 мм. Між саморізами має бути відстань 20 -25 см, але якщо вона буде більшою, то листи можуть почати відставати. Вкручувати саморізи необхідно таким чином, щоб їх капелюшки трохи заглибилися в гіпсокартон і не виступали на поверхні стіни. Слід стежити за тим, щоб закріплення листів здійснювалося на відстані 10-15 мм над підлогою. Це необхідно для того, щоб при експлуатації конструкція зберігала цілісність. Якщо висоти гіпсокартону не вистачає, то потрібно спочатку закріпити перший лис, а потім виміряти, скільки не вистачає до підлоги і додати гіпсокартонову смугу необхідної ширини. На цьому листку потрібно сформувати фаску в тих місцях, де він буде прилягати до стелі та до нижньої смужки. Всі наступні листи встановлюються уже без обрізки та фаски. Перед тим, як обшивати стіну з іншого боку, можна провести монтаж дротів, розеток та вимикачів, якщо є така потреба. Дроти проводять через профілі. Для цього в профілях робляться отвори діаметром 35 мм, розташовані чітко посередині на необхідній висоті. При свердлінні отворів важливо стежити, щоб їх краї були загнуті таким чином, щоб не пошкодити дроти. Дроти монтуються в гофровану трубу, відповідно до вимог безпеки. Для звукоізоляції гіпсокартонових стін використовується мінеральна вата, яку потрібно вкладати між профілями, між зазорів і проміжків.

Гіпсокартонові стіни дозволяють перепланувати приміщення відповідно до бажання господаря. Матеріали, які для цього використовуються, є у вільному продажу і не надто коштовні за вартістю. Таким чином, все що потрібно для встановлення надійних і довговічних гіпсокартонних стін, це чітко дотримуватися технології.

Мітки:
Один коментар

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *