Особливості будівництва лазні
Щоб побудувати теплу і зручну лазню, потрібні певні знання і навички. Якщо їх немає, то краще залучити до цієї справи фахівців. Однак знання основ дозволить контролювати процес і скоротити витрати. Поговоримо про деякі особливості будівництва лазні всередині будинку або на ділянці, на які потрібно звернути підвищену увагу.
Перед початком будівництва необхідно визначитися з місцем. Лазня може розташовуватися в будинку або стояти окремо. Традиційно лазню розміщують на піднесеному місці або не дуже крутому схилі. Завдяки цьому навколо будівлі не буде заболочення. Не зайвим буде і водойма неподалік від входу. Якщо її немає, то поруч з лазнею варто організувати зону відпочинку.
Дуже важливу роль відіграє планування приміщення лазні. Якщо в ній будуть присутні парна, мийна, душова, кімната відпочинку та санвузол, то площа будівлі повинна бути близько двадцяти п’яти метрів квадратних. Скорочення площі можливе при відмові від будь-якої складової. Досить часто в лазні відмовляються від душової. У деяких випадках виключають мийну, а в кімнаті відпочинку встановлюють душову кабінку. Не варто об’єднувати парну і мийну, оскільки там потрібні різні температурні умови. Кімната відпочинку обладнується в залежності від конкретних переваг. Обов’язково слід зробити тамбур при вході. Він захистить від проникнення холодного повітря всередину лазні.
Класичну лазню будують з дерева. Цей матеріал є дихаючим, тобто пропускає повітря, і має низьку теплопровідність, що дозволяє йому добре утримувати тепло. Якщо використовується зруб з колод, то буде потрібно не менше року для усадки. Це відноситься і до інших матеріалів з деревини природної вологості. Якщо є бажання прискорити процес, то можна купити готовий зруб, зазвичай він витриманий протягом півтора року. Час на усадку не потрібний для сухого профільованого бруса. Цей матеріал просушується під час виготовлення і вже не змінює свої розміри. Інше рішення – в очікуванні усадки змонтувати внутрішню обробку та інженерні конструкції не жорстко, а з урахуванням можливих переміщень. Зверніть увагу на пристрій фундаменту під лазню.
Класичний варіант печі – дров’яна. Електричні печі зручніші і економічні у використанні. Але любителям паритися віником краще застосовувати дров’яну модель, або електричну з парогенератором. Звичайна електрична піч для лазні не дасть потрібного рівня вологості (кількості пару). Стіну поряд з піччю необхідно якісно захистити від високих температур. Протипожежна безпека повинна бути дотримана з граничною ретельністю.
Стіни, підлогу і стелі в лазні краще обробити дерев’яною вагонкою. При цьому використовувати для парної та мийної слід деревину листяних порід. Дошки з хвойних порід дерева можна використовувати в кімнаті відпочинку, де не буває дуже жарко. Висока температура повітря призводить до виділення смоли, а також деяких шкідливих речовин.
Говорячи про особливості будівництва лазні, не можна не зупинитися на виборі матеріалів для її утеплення. Утеплюють лазню зовні або зсередини за допомогою скловати або мінерального утеплювача. Обидва ці варіанти відмінно зберігають тепло, довговічні і не горять. Не використовуйте для цих цілей пінопласт!
Будівля окремо стоячої лазні вимагає істотних вкладень. До неї потрібно підвести електрику і воду, обладнати каналізацію, якщо варіант прямого стоку неприйнятний. Значно дешевше буде облаштування лазню в будинку. Але за нормами пожежної безпеки в цьому варіанті може застосовуватися тільки електрична піч. Це створить додаткове навантаження на електромережу.
