Під покрівельна вентиляція: переваги і недоліки різних систем

Під покрівельна вентиляція будинку

Конструкція покрівлі — досить складна інженерна споруда. Щоб будинок служив якомога довше, система під покрівельного простору в обов’язковому порядку повинна бути вентильованою.

При проектуванні та зведенні покрівельної конструкції слід враховувати необхідність повітрообміну. Інакше дерев’яні деталі несучого каркасу — крокви, обрешітки — з часом зазнають біовраження, а простіше кажучи, гниття. Крім того, волога, що накопичується в не вентильованих під покрівельних просторах, завдасть шкоди утеплювачу, який від надмірної вологості втратить свої теплоізоляційні властивості і прийде в непридатність.

Як уникнути проблем?

Втім, всіх подібних напастей можна уникнути — достатньо правильно організувати систему вільної циркуляції повітря. Тоді крокви, обрешітка і утеплювач будуть сухими і прослужать значно довше. Вже на стадії проектування під покрівельного простору необхідно передбачити спеціальні отвори і зазори. І при цьому потрібно передбачити, щоб вони не стали місцем для попадання і скупчування опадів.

Фахівці запевняють, що грамотна конструкція покрівлі та під покрівельного простору допоможе нівелювати негативні наслідки. Однією з основних причин пошкоджень і руйнування конструкцій будівлі є волога, яка знаходиться в товщі конструкції або на її поверхні. В товщу конструкції волога може потрапляти різними способами. Один з них — зволоження за рахунок конденсації водяного пару. Особливо цей фактор проявляється в багатошарових конструкціях, у тому числі в суміщених дахах. Щоб уникнути цієї проблеми, у таких конструкціях влаштовують вентильований повітряний прошарок. Повітря, що проходить через цю верству, забирає більшу частину водяного пару. Це і є система вентиляції конструкції, а оскільки циркуляція повітря відбувається в основному за рахунок перепаду висот в прошарку, то така система називається — природною.

Варіанти вентиляції під покрівельного простору визначаються типом даху, який, як відомо, буває скатним або плоским. У похилого даху, як правило, вентильований прошарок — суцільний, який проходить під всією поверхнею покрівлі. У цьому випадку досить просто організувати ефективне провітрювання прошарку. Припливні отвори розташовуються в карнизній частині, а витяжні — в коньковій, і саме за рахунок перепаду висот в прошарку забезпечується хороша циркуляція повітря.

У плоских ж дахах організувати систему вентиляції дещо складніше: тут використовується канальна система вентиляції, в товщі даху влаштовуються спеціальні канали. Повітря потрапляє в ці канали через отвори, зроблені в верхній частині зовнішніх стін будівлі, або найчастіше, через покрівельні аератори, встановлені на покрівлі.

Практичні поради фахівців

Розглянемо докладніше пристрої цих систем. Вентиляція під покрівельного простору конструктивно складається з самого прошарку і з припливно-витяжних отворів. На скатних дахах прошарок формується контр-рейками, а в плоских дахах канали влаштовуються в теплоізоляційному шарі або на підставі під покрівельним килимом — на цементно-піщаній стяжці. Для формування каналів в плоских дахах можуть використовуватися спеціальні теплоізоляційні матеріали. Для припливно-витяжних отворів, в залежності від типу покрівлі, застосовуються спеціальні добірні елементи, наприклад покрівельні аератори, спеціальні конькові елементи тощо.

На думку фахівців, в скатних дахах значно простіше організувати природну вентиляцію прошарку. А ось вентиляція плоских дахів та їх облаштування, навпаки, досить складна і трудомістка справа, тому такі системи зустрічаються рідше.

Якщо при розрахунку і влаштуванні вентильованого прошарку були допущені помилки, то повітря буде застоюватися і не зможе забирати необхідну кількість пару. У плоских дахах можливі помилки у визначенні розмірів і кількості каналів — в такому разі з покрівельного простору буде віддалятися не вся волога. Накопичення вологи призводить до зниження властивостей конструкцій, в першу чергу теплотехнічних. У кінцевому рахунку велика кількість вологи може обернутися руйнуванням усієї конструкції.

У невеликих приватних будинках з холодним горищем, двосхилим дахом і довжиною конька не більше 8 метрів — досить зробити віконця 40 на 40 см в торцях горища. При скатних покрівлях більш складної конфігурації необхідно забезпечити вхід повітря знизу, із-під карнізного звисання, і вихід — в районі конька.

За словами фахівця, вихід робиться аераторами, дефлекторами або вентильованим коньком. Останній застосовується по всій довжині там, де товщина снігового покриву на покрівлі не перевищує 2-3 сантиметри. Аератори ж ставляться рівномірно уздовж конька, з розрахунку — одна штука на 40 кв. метрів покрівлі (при сніговому покриві не більше 15-20 сантиметрів). В снігових же регіонах ставляться дефлектори заввишки 20, 30, 50 сантиметрів.

Нагадаємо, що на скатних покрівлях за допомогою вентиляції видаляється пар, що виходить з утеплювача. Погана вентиляція призведе до утворення грибку і цвілі на всіх дерев’яних елементах конструкції. А на самій покрівлі, у свою чергу, може утворюватися лід.

Для плоских покрівель за допомогою вентиляції вирівнюється тиск у шарі утеплювача і виводиться зайва волога. Уточнимо, що для пологих покрівель один дефлектор встановлюється на 100 кв. м. До речі, погана вентиляція під покрівельного простору на плоских покрівлях може призвести ще й до спучування гідроізоляції. А її заміна — справа досить трудомістка і дорога.

Підведемо деякі підсумки

Для покрівель з метало-черепиці із утеплювачем, паро і гідроізоляцією — вентиляція між покрівлею і утеплювачем обов’язкова. Її відсутність призведе до накопичення конденсату. Якщо останній не видаляється за рахунок вентиляції, то він починає накопичуватися на внутрішній стороні металу, що неминуче призведе до появи вогнищ корозії і згодом до порушень герметичності покрівлі.

При використанні м’яких бітумних покрівель ситуація ще складніша, ніж у випадку з метало-черепицею. Цей матеріал настилається на суцільну обрешітку, і простір під ним замкнутий. Волога в під покрівельному просторі буде вбиратися в матеріал, що використовується для суцільної обрешітки, а це призведе до загнивання дерева і відшарування самого покрівельного покриття. Так що в будь-якому випадку без вентиляції тут не обійтися.

У сучасному будівництві застосовуються і додаткові елементи вентиляції під покрівельного простору. До них можна віднести спеціальні вентилі, які використовуються для будь-якої покрівлі — металевої, керамічної чи еластичної. За допомогою одного такого вентиля можна забезпечити циркуляцію повітря на 50 кв. метрів під покрівельного простору. Зазвичай вони виготовляються з ударостійкого пластику і працюють в температурному діапазоні від мінус 50 до +90ºС.

Так що, якщо дотримуватися технології і виконувати всі вимоги, що пред’являються до вентиляції під покрівельного простору, покрівля будинку, та й вся будова в цілому, прослужать довго!

Далі про паркани із сітки.

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *