Внутрішнє утеплення будинку

Внутрішнє утеплення будинку

Ні для кого не секрет, що головна суть витрат, пов’язана з утриманням заміського будинку – це опалення. Ціни на паливо зростають з кожним роком, тому завдання номер один при будівництві власного будинку – це його грамотне і ефективне утеплення.

Краще всього приступати до вирішення цього завдання ще при проектуванні, щоб уникнути зайвих витрат надалі. Для цегельного будинку в умовах українського клімату найбільш ефективна багатошарова конструкція стін, коли утеплювач поміщається між двома паралельними стінками з цегли.

Зовнішня захисна стінка зазвичай має товщину 125 мм (в половину цеглини), а внутрішня – 380 або 510 мм (півтори або дві цегли відповідно).

Товщина утеплювача (це зазвичай мінераловатні плити або мати із спіненого полістиролу) залежить від кліматичного району будівництва будинку і визначається теплотехнічним розрахунком.

Дуже популярна в останні роки технологія зовнішнього утеплення, коли мати з пінополістиролу кріпляться дюбель-цвяхами до зовнішньої поверхні стін, потім закриваються штукатурною сіткою і штукатуряться, або облицьовуються каменем чи керамогранітом. Перевага цього способу в тому, що він дозволяє утеплювати вже побудовані будинки.

Утеплення цегляного будинку для постійного проживання із середини небажане, оскільки в цьому випадку, навіть при короткочасному відключенні опалення, будинок моментально буде остигати. Це відбувається за рахунок того, що при нагріванні повітря всередині приміщення, цегляні стіни ізольовані шаром утеплювача, не прогріваються. Варто відключити опалення, холодні стіни починають «віддавати» холод усередину приміщення, що, природно, украй небажано для мешканців будинку. До того ж, у цьому випадку на поверхні утеплювача утворюється конденсат, що призводить до передчасного руйнування стін або додаткових витрат на гідроізоляцію.

На думку фахівців, близько 20-30% теплових витрат в будинку припадає на підлоги першого поверху, це при відсутності в будинку підвалу. Саме тому підлоги першого поверху необхідно утеплювати. Як утеплювач можуть використовуватися мінераловатні плити, мати пінополістиролу або сипучі утеплювачі (наприклад: керамзит, перлітовий пісок тощо). Сам процес утеплення виглядає наступним чином: спочатку лаги з бруса вкриваються шаром пароізоляції (раніше для цих цілей використовувався пергамін, тепер його місце зайняли спеціальні високотехнологічні пароізоляційні мембрани); поверх шару пароізоляції укладається утеплювач, потім він закривається ще одним пароізолюючим шаром. Цей «пиріг» закривається дошками, фанерою тощо. У випадку з бетонними перекриттями застосовується ще один метод – укладання жорстких мінераловатних плит утеплювача під стяжку.

Внутрішнє утеплення будинку.

І, нарешті, остання з огороджувальних конструкцій будинку, яку обов’язково варто утеплити – це дах. Єдиний випадок, коли цього можна не робити – наявність не експлуатаційного горища. У цьому випадку утеплюється горищне перекриття. Щоправда, такий варіант зустрічається в житлових будинках досить рідко, все-таки в основному під дахом всі прагнуть зробити мансарду. Багато з тих, хто вперше постає з будівництвом, вважають, що якщо мансарда в будинку літня і неопалювана, то і покрівлю утеплювати не потрібно. Це в корені невірна точка зору. Не утеплена покрівля загрожує тим, що влітку повітря в мансарді буде прогріватися до дуже високої температури. Процедура утеплення схожа з утепленням підлоги – використовується той же «пиріг» з двох шарів пароізоляції та утеплювача між ними. Відмінність полягає тільки в різновиді мінеральної вати.

Внутрішнє утеплення будинку

На закінчення варто відзначити, що ні в якому разі не варто економити на утепленні цегляного будинку, оскільки тільки добре утеплений будинок економ може подарувати радість від проживання за містом.

Мітки:

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *