Установка унітазу

Для установки унітазу своїми руками не потрібно володіти якимись спеціальними навичками і знаннями. Очевидно, що починати установку потрібно з закріплення п’єдесталу, інакше званого “ноги”. Найбільш надійним вважається кріплення, що складається з чотирьох гвинтів, загорнутих у замуровану в підлогу дошку товщиною 50-70 мм. Для кращої фіксації п’єдестал можна приклеїти до дошки. З цим не повинно виникнути жодних труднощів, так як сучасні клеєві речовини здатні намертво зафіксувати кераміку з деревом.
Підключення унітазу
Якщо з установкою унітазу практично ніколи не виникає труднощів, то підключення до фанової труби вимагає деякої вправності. Те ж саме можна сказати і щодо підключення зливного бачка, так як навіть найменша невідповідність розмірів бачка з розміром підводки, доставлять чимало клопоту в процесі експлуатації санвузла. Зазвичай, такі розбіжності трапляються при установці імпортної сантехніки.
Типи унітазів
Перш, ніж зайнятися установкою, не зайвим буде ознайомитися з видами унітазів і способами їх монтування. По своїй конструкції чаші унітазів можна умовно розділити на два типи – тарілчасті і козиркові. Різниця між ними полягає в тому, що тарілчаста чаша має поличку, а козиркова ні. З’єднувальний випуск може бути горизонтальним, вертикальним або косим, останній може мати кут нахилу до 60 градусів.
Розташування бачка
Бачок, зазвичай, знаходиться безпосередньо на унітазі і з’єднується з ним за допомогою гумового манжету. У деяких випадках застосовується високопоставлений бачок, але це робиться виключно тоді, коли цього вимагає дизайн інтер’єру санвузла.
Поличка унітазу, на якій розміщується бачок, може бути виконана у вигляді окремого елемента, але найчастіше вона є литою. Різниця полягає лише в тому, що в першому випадку в якості з’єднання має застосовуватися гумовий манжет, у другому випадку в його застосуванні немає ніякої необхідності. Козиркові унітази мають косий випуск, а тарілчасті можуть мати як косий, так і прямий випуск. Всередині кожного унітазу є колінчастий хід, який виступає в якості гідравлічного затвора, що перешкоджає попаданню в приміщення запахів з каналізаційної системи.
Чаша повинна бути з’єднана з приймальною горловиною, в яку із зливного бачка здійснюється подача води. “Стульчак”, інакше іменований сидінням, кріпиться до полички з отворами, розміщеної за чашею унітазу.
Поради щодо встановлення або заміни унітазу
Ще до установки унітаза потрібно забезпечити наявність гладкої і рівної поверхні основи, а також переконатися в тому, що отвір зливу унітазу знаходиться вище рівня фанової труби, в яку здійснюється злив.
Установку потрібно починати не із закріплення чаші, а зі стикування отворів унітазу з фановою приймальною трубою, та підключенням втулки. Після чого слід зробити розмітку кріплення, зняти чашу для того, щоб мати можливість висвердлити отвори для установки дюбелів.
На наступному етапі, для забезпечення надійної герметизації, на секцію втулки потрібно нанести силікон і вставити її в зливний отвір унітазу. На місце установки ноги чаші необхідно нанести шар білого цементного розчину, встановити чашу, закрутити гвинти, попередньо підклавши під нихф шайби, встановити декоративні ковпачки і під’єднати вільний кінець втулки до отвору фанової труби.
Наступна порада буде про те, як доглядають за паркетом.
Не завадило б схеми підключення унітазу до водопостачання?