Обрізка і приклеювання стельового плінтуса

Як обрізати і приклеїти плінтус на стелю?

Установка карнизів є фінішним етапом в обробці стелі та стін. Використовуються вони не тільки, щоб приховати стик стіни і стелі. Найчастіше вони виступають головним декоративним елементом. За допомогою такого елемента контури приміщення будуть окреслені більш чітко, за рахунок чого інтер’єр приміщення буде завершеним. Крім того, за допомогою плінтусів можна зробити кімнату візуально вищою.

Вибираємо стельовий плінтус

Сучасний ринок представляє широкий асортимент стельових плінтусів. Вони можуть відрізнятися шириною і довжиною. Але найчастіше класифікація здійснюється з урахуванням використовуваних матеріалів. Розглянемо кожний з варіантів більш докладно.

Стельовий плінтус з пінопласту

Якщо планується ремонт з мінімальними витратами, то на плінтус із пінопласту варто звернути увагу. Вартість такого матеріалу невисока, до того ж робота з ними здійснюється дуже швидко і легко. Наприклад, щоб розрізати його, досить гострого ножа.

З недоліків варто відзначити горючість матеріалу з виділенням шкідливих речовин. Механічна міцність плінтуса із пінопласту невисока. Але при використанні матеріалу за прямим призначенням цей недолік можна не враховувати.

Плінтус із полістиролу

Виготовлення таких плінтусів здійснюється методом екструзії з вихідної сировини. У таких виробах рельєф виражений чітко, має матову поверхню, рівну текстуру. По суті, це аналог пінопластовому плінтусу, але більш твердий. Відрізняє його також невисока вартість. Полістирол не здатний підтримувати горіння. Але абсолютно негорючим такий матеріал назвати важко, адже в полум’ї він згоряє. Порівняно з пінопластовим плінтусом він міцніше (випадковим дотиком зім’яти не вийде), але гострим ножем ріжеться без проблем.

Поліуретановий плінтус

Такі плінтуса відрізняються гнучкістю і міцністю, так як у складі виробу є каучук. Тому, якщо необхідно провести обробку приміщення з ламаними лініями стін, то поліуретанові плінтуса стануть найкращим вибором.

Такі вироби стійкі до коливань температури і впливу вологи. Тому їх можна використовувати навіть у ванні або басейні. Основним недоліком виступає відносно висока вартість.

Полівінілхлоридовий плінтус

Цей тип плінтуса є найбільш економічним. Основною перевагою є велика кількість варіантів колірної обробки, також на поверхню може бути нанесений візерунок або імітація натурального матеріалу, наприклад, граніту. Працювати з матеріалом дуже легко. Але недоліки є. Зокрема, такий плінтус неможливо пофарбувати, а також він боїться перепадів температур.

Дерев’яний плінтус для стелі

Дана категорія плінтусів найдорожча. Але все ж, такі вироби користуються популярністю. Всередині категорії розкид цін досить широкий. Обумовлений він використаним сортом деревини. Такі вироби привертають увагу із-за відмінних декоративних якостей. А за рахунок обробки їх ультрафіолетом, поліпшуються захисні властивості від шкідливого впливу зовнішніх факторів.

Основним мінусом є недостатня пластичність плінтуса. Та й в обробці вони складніший. Якщо у розглянутих вище варіантах можна приховати недоліки шпаклівкою, то з дерев’яними плінтусами такий номер не пройде. Деревина схильна до гниття і появи жучків, деформації при зміні вологості. Тому перед установкою обов’язково здійснюється антисептична обробка, а поверхня дерев’яного плінтуса покривається декількома шарами лаку.

Гіпсовий плінтус

Такі плінтуса вибирають ті, хто хоче підкреслити свою індивідуальність і вишуканий стиль. Пластичні властивості гіпсу дозволяють виготовляти з нього стельові плінтуса з будь-яким малюнком. При цьому можна бути впевненим у високій якості і екологічних характеристиках даного матеріалу. Злякати може висока вартість і крихкість гіпсу, а також вага виробу.

Різні способи обрізки стельового плінтуса

Монтаж стельових плінтусів дуже простий. А ось обрізка їх по кутах приміщення досить скрутна. Зіткнутися з цим доведеться, адже в будь-якому приміщенні є внутрішні кути, а при складній конфігурації і зовнішні. Є декілька способів здійснення даної процедури:

  • за допомогою стусла;
  • за допомогою розмітки на стелі.

Розглянемо методи більш детально.

Вирізання кута стельового плінтуса із використанням стусла

Стусло являє собою теслярський інструмент у вигляді коробочки з пластику, металу або дерева, із вертикальними прорізами, розташованими під певним кутом.

Обрізка кутів плінтуса перед поклейкою У найпростішому випадку кути складають 90 і 45 градусів. У більш складних варіантах інструменту є поворотний механізм, що дозволяє фіксувати полотно ножівки практично під довільним кутом.

Внутрішній кут формується наступним чином:

  • на планці плінтуса відміряють необхідну довжину для обрізки;
  • потім планка встановлюється у лоток стусла в положення, аналогічне положенню на стелі;
  • для фіксації її притискають до дальньої стінки стусла;
  • вибирається положення для кута в 45 градусів і проводиться обрізка плінтуса без сильного натискання на пилку.

Щоб плінтус не смикався, його притримують лівою рукою максимально близько до полотна ножівки. Полотно повинно бути спрямоване на зближення з рукою. Потім обрізається відповідна планка плінтуса. Обрізка його здійснюється аналогічним чином, але полотно ножівки повертається у зворотний бік.

Після обрізки, планки плінтуса поєднують для перевірки точності. При необхідності потрібно підігнати зріз. Обрізка плінтуса для зовнішнього кута здійснюється за тією ж схемою. Але притискати планку слід до ближньої стінки стусла.

Обрізка плінтуса за допомогою розмітки на стелі

Основною незручністю є складність утримання планки на стелі. Але при цьому точність розмітки виходить дуже високою. Але тут слід врахувати відхилення в розмірі кута і нерівності стін.

Як обрізати кути в плінтуса?

Обрізка плінтуса здійснюється наступним чином:

  • планки обрізаються під прямим кутом;
  • прикладається одна планка до упору торцем перпендикулярним до стіни;
  • обводимо контур плінтуса по стелі;
  • ту ж операцію проробляємо з наступною планкою;
  • на стелі будуть дві лінії, точка перетину яких буде позначкою, за якою плінтус і обрізається;
  • прикладаючи планки, відзначаємо на них відмітку для обрізки;
  • проводимо по плінтусу лінію від точки до протилежного кута.

Обрізка здійснюється по цій лінії, а потім перевіряється правильність їх стикування. Зручніше використовувати такий спосіб при обрізанні внутрішніх кутів. Зовнішні кути краще різати з використанням стусла або його шаблону.

Чим приклеїти стельовий плінтус?

Вибір матеріалу для монтажу плінтуса здійснюється з урахуванням матеріалу:

  • гіпсовий плінтус кріпиться тільки на гіпсові розчини, наприклад, алебастр або шпаклівку;
  • дерев’яний плінтус монтується на попередньо встановлені кріплення;
  • всі інші варіанти плінтусів можуть кріпитися до стелі за допомогою гіпсових розчинів, шпаклівки або полімерного клею. Ідеальним варіантом є «рідкі цвяхи».

Процес поклейки плінтусів

До поклейки плінтусів можна переходити тільки після того, як їх підгонка повністю завершена. Клей або шпаклівка наноситься на нижню рифлену частину плінтуса. Шпаклівку треба наносити тільки суцільним шаром, а клей можна і крапками. Але робити це слід тільки в тому випадку, якщо матеріалу не вистачає. Шпаклівку слід наносити шпателем, а «рідкі цвяхи» – за допомогою спеціального пістолета. Надлишки клею матеріалу потрібно відразу видалити, так як він швидко висихає.

Деякі тонкощі при поклейці стельових плінтусів:

  • якщо використовуються кутові елементи, то їх клеять в першу чергу;
  • спочатку роблять прогонку цілими планками;
  • виміри краще робити на місці, прикладаючи плінтус до торця вже прикріпленої планки, якщо такої можливості немає, то можна використовувати рулетку;
  • при позначці відрізу потрібно брати запас 1-2 мм з врахуванням товщини полотна;
  • плінтуса з малюнком потрібно клеїти по черзі в одному напрямку, щоб малюнок співпадав скрізь.

Закладення стиків стельового плінтуса

Закладанню підлягають усі місця з’єднань, в тому числі і кути. Найкраще це робити за допомогою шпаклівки. Для проведення процедури потрібно озброїтися гумовим шпателем. Але якщо його немає, то цілком можна обійтися і пальцем.

Процедура дуже легка. Потрібно просто заповнити щілини шпаклівкою максимально глибоко. Всі надлишки збираються шпателем. Щоб слідів шпаклівки не залишалося, досить пройтися вологою губкою по поверхні плінтуса. Після повного висихання шпаклівки стик буде практично непомітним.

Фарбування плінтусів

Важливо правильно підібрати фарбу. Пінопласт і поліуретан не витримують впливу різних розчинників. Тому для їх фарбування, треба використовувати фарби на водній основі. Дерев’яні плінтуси не настільки вимогливі до барвних матеріалів. Відтінок фарби можна підібрати в магазині або розвести самому. Перед фарбуванням слід видалити всі дефекти на плінтусі за допомогою шпаклівки, очистити його від пилу і заґрунтувати.

Вибір технології фарбування вибирається в залежності від того, на якому етапі обробки це робиться:

  • якщо плінтус не поклеєний або стіна ще не пофарбована, то можна зробити фарбування за допомогою балончика або кісті;
  • Якщо стіни і підлога вже оброблені, то їх треба захистити від фарби, для цього уздовж плінтуса наклеюється малярний скотч;
  • якщо скотч може зіпсувати шпалери, то можна прикладати широкий шпатель або шматок пластику до стіни в процесі фарбування;
  • перший шар фарби повинен висохнути.

Якщо результат влаштовує, і стиків не видно, то на цьому можна зупинитися. В іншому випадку необхідний ще один шар.

Далі пропоную ознайомитися про те, як встановити вхідні двері своїми руками.

2 Comments

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *