Фактурна фарба: склад, переваги і недоліки

Vitaliy | | Поради | 1 коментар

Уже кілька сезонів пофарбовані стіни вважаються трендом декоративної обробки. Сучасні інноваційні технології видозмінили звичайну нам фарбу.

Зараз здійснювати ремонт стало простіше і комфортніше, адже відпадає необхідність тривалого вичікування висихання поверхні, так і стійкого різкого запаху нові покриття не мають.

Склад відрізняється безпечними для здоров’я компонентами, а зовнішній вигляд пофарбованої поверхні може імітувати структуру деревини, натурального каменю тощо.

Всім перерахованим якостям відповідає фактурна фарба. Дизайнери завдяки цьому матеріалу можуть втілити в оформленні інтер’єру найсміливіші рішення.

Склад фактурної фарби

Фактурна фарба випускається у вигляді щільної маси білого кольору. Перед застосуванням склад доповнюється барвниками і наповнювачами, які роблять структуру схожу на натуральні матеріали: дерево, мармур, шкіру, тканину, камінь тощо.

Серед основних наповнювачів використовується:

кварцовий пісок;
деревна стружка;
модифікований крохмаль та інші подрібнені природні матеріали.

Основним компонентом фактурного покриття є акриловий латекс, який полімеризується при випаровуванні і вбиранні вологи. Це істотно скорочує термін висихання поверхні (до 2 годин). Висока ступінь вологостійкості і збереження властивостей при температурних коливаннях дозволяє застосовувати матеріал всередині приміщень, так і зовні.

Допоміжний інструмент

Нанесення фарби передбачає використання різних інструментів:

натуральної губки;
гребінки;
шпателя;
структурного валика;
пневматичного розпилювача.

Переваги фактурної фарби

не втрачає кольору і властивостей від впливу ультрафіолету;
склад заповнює найменші тріщини і щілини, вирівнює поверхню;
паропроникність не заважає природній циркуляції повітря;
висока ступінь вологостійкості дозволяє здійснювати вологе очищення стін;
легко витримує перепади температур;
наноситься на різні види чорнової поверхні;
стійкість до механічних пошкоджень;
у складі відсутні токсичні компоненти, що робить фарбу безпечною для здоров’я;
технологія нанесення проста і зрозуміла;
покриття відноситься до пожежобезпечного;
на поверхні не утворюються мікробіологічні процеси;
чудові естетичні якості.

Недоліки фактурної фарби

велика витрата фарби на квадратний метр тягне суттєві витрати;
повторне фарбування вимагає повне видалення попереднього шару.

Порядок нанесення фактурної фарби

Попередньо потрібно дослідити поверхню метою виявлення суттєвих деформацій. Глибокі діри, наскрізні тріщини і відколи слід заштукатурити цементним розчином. Дрібні нерівності виправляти не варто, щільна маса полімерного матеріалу заповнить їх.

Для кращої адгезії робочу поверхню потрібно обробити акриловою ґрунтовкою. Якщо є ознаки грибку або цвілі, то рекомендується використовувати спеціальні антисептичні розчини для усунення проблемних плям на стіні.

Перед застосуванням матеріал потрібно прогріти до кімнатної температури. Для цього достатньо залишити ємність з фарбою в кімнаті, в якій планується проведення робіт, на 3-4 години. Після чого потрібно додати в неї наповнювачі.

Для зручності нанесення використовуються різні пристосування. Для щільної консистенції частіше застосовується шпатель або структурний валик. Надавати фактурності більш рідкій субстанції краще губкою. Товщина нанесення покриття становить у середньому 5-7 мм, в залежності від малюнка і глибини рельєфу.

Після розподілу полімерного матеріалу по стіні потрібно дати йому схопитися протягом декількох хвилин. Тільки потім можна зайнятися художнім оформленням, надаючи фарбі рельєфності і фактури.