Як правильно зробити отвір у плитці?

Робимо отвір у керамічній плитці, або кахельній.

Іноді з’являється необхідність змінити що-небудь у ванній або туалетній кімнатах: додати полку, новий утримувач для душа, дзеркало тощо. В таких випадках доводиться свердлити стіну, вкриту плиткою.

Якщо не знати, як правильно просвердлити плитку, то всі спроби зробити це можуть виявитися марними. То свердло сковзне, то плитка трісне…

Підготовчі роботи

Для того, щоб добитися потрібного результату, необхідно провести невеликі підготовчі роботи: визначитися зі свердлом, вибрати місце, розмітити його.

Для свердління плитки підійдуть звичайні дриль або перфоратор, що працюють на швидкості 200-400 об/хв із відключеним ударним режимом. Під час роботи потрібно використовувати спеціальне свердло для кахлю, наконечник якого має списоподібну форму. Застосовувати звичайні свердла з шестигранними хвостовиками не рекомендується, оскільки вони можуть пошкодити покриття і швидко перегріваються.

Вибір місця. Не можна проводити роботи на окремому краю плитки. Досить відступити від краю 1,5-2 сантиметри, щоб уникнути відколів і тріщин.

Розмітка місця під свердління. Для більш точного попадання рекомендується розмітити плитку маркером або фломастером.

У досить кропіткому питанні свердління плитки слід керуватися правилом «сім разів відміряй – один відріж». В іншому випадку всю роботу доведеться переробляти, а невдало просвердлені отвори потрібно буде «маскувати».

Вибір свердла

Для свердління всіх видів плитки підійде свердло для кахлю, яке потрібно періодично охолоджувати в воді під час роботи. Виняток: керамічно-гранітна плитка, яка володіє особливою міцністю. Для того щоб зробити в ній отвори, доведеться придбати перо з алмазним наконечником або трубчасте свердло з алмазним напиленням. Для отворів великого діаметру потрібна алмазна коронка.

Під час роботи з керамічно-гранітною плиткою свердло з алмазним напиленням потрібно часто охолоджувати, опускаючи в склянку з водою. Якщо цього не робити, ресурс свердла складе лише один, максимум два отвори, після чого воно затупиться і стане непридатним для подальшої роботи.

Починаємо свердлити

Після того як місце свердління розмічено, інструмент готовий, можна приступати до роботи. Щоб свердло не ковзало по плитці, можна цвяхом намітити місце на поверхні покриття, або наклеїти шматок ізоляційної стрічки. Не потрібно цього робити, якщо використовується нове перо з гострим наконечником, воно з перших обертів зробить необхідний отвір.

Під час роботи дриль або перфоратор слід тримати перпендикулярно площині стіни. Також не варто сильно натискати на інструмент, оскільки це може призвести до того, що плитка трісне або свердло перегріється і затупиться.

При дотриманні всіх правил в плитці вийде чистий та рівний отвір. На цьому етапі потрібно зробити певну паузу, адже одна справа – свердлити плитку, а інша – основу, на якій вона укладена. Одним словом, перед тим як продовжити свердлити вглиб, необхідно змінити робочу частину! Для бетонних і цегляних стін підійде побідитове свердло, для більш твердих матеріалів із побідитовими пластинами, а для дерева звичайне з високоміцної сталі. Потрібно пам’ятати, що під час робіт для стін потрібно вибирати свердло з діаметром на один-два міліметри тонше того, яким свердлилося покриття.

Помилки при свердлінні

  • Отже, найпоширеніші помилки та їх наслідки:
  • неправильний вибір свердла — можна пошкодити покриття і сам інструмент;
  • робота дриля або перфоратора в режимі удару – гарантія відколів і тріщин;
  • занадто високі оберти майже завжди призводять до того, що плитка тріскається;
  • якщо не охолоджувати свердла, то вони перегріються.

Розмір отвору слід підбирати таким, щоб дюбель входив у нього з невеликим зусиллям. Тобто якого діаметру сам дюбель – такого ж діаметра і має бути свердло.


Один коментар

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *